Андрій

ХИМКО

В…С…

Все на світі «можна вибирати»,

Ставши сином на землі святій!

Та «бідою йдуть конфедерати»

На повік непрошений постій!..

То ж, здушивши у собі гризоти,

Ти, «як слід, не жив, не спав, не їв» –

Серед «церемонної мерзоти,

І нужди, й недолі, й Плаксіїв»!..

А – хотілось, а – зривалось серце

До «багряно-голубих» висот!..

І під «трагедійне» скерцо –

Хворий – ти полов за всіх «осот»!..

В…С… : [вірш, присвячений В. Симоненку]/ Андрій Химко // Холодний Яр. – 2008. – Вип. 2. – С. 317.

Петро

ШКРАБ’ЮК

Василь Симоненко

Його нема, але слова живуть,

І він живе в рядках і між рядками.

Його надії – сокровення суть –

Співзвучні з Україною й віками.

Він – дзвін доби, пророк і пілігрим,

Що встав з колін і зняв вінок наруги.

І хто щомить горить, живе із ним –

Це значить, браття,

               той живе удруге.

16 жовтня 2014, четвер

Василь Симоненко : [вірш] / Петро Шкраб’юк // Усе на світі таїна / Петро Шкраб’юк. – Львів, 2015. – С. 136.